Українська хустка – це справжній витвір мистецтва. Спочатку вона була білою, як терен-цвіт. Згодом почали вишивати шовком, сріблом, золотом. Якщо вишивали шовком, то найбільше використовували червоних, синіх, зелених, жовтих та рожевих ниток. Іноді траплявся і чорний колір. Примітним є те, що сині нитки ніколи не використовували без червоних.
З давніх часів орнамент на хустках був геометричним, а починаючи з XVIIІ століття, навпаки: для хусток, так само, як і для рушників, увійшов у моду рослинний орнамент – квіти ружі, волошок, гвоздики. Рідше на давніх українських хустках можна було зустріти зображення птахів.
Українська хустка – оберіг родини,
В ній краса і ніжність квітами цвітуть.
Зігріває хустка маму і дитину,
З нею проводжають у далеку путь.
Українська хустка , як жіноча доля –
Є барвиста, світла, ніжна, мов весна…
А буває чорна…
В ній живе самотність темна і сумна…
Українська хустка – диво-дивовижне,
Доторкнись до неї і відчуєш враз
Рідне щось, близьке, вічне і величне,
В ній краса сучасна й давня водночас.
