Зміст

Булінг

План по  протидії  булінгу на 2022-2023 н.р

ЩО ТАКЕ БУЛІНГ ТА ЯКІ ЙОГО ПРИЧИНИ

Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.Кривдники можуть знайти безліч причин щоб цькувати дитину: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо. Яскравими прикладами булінгу є словесні образи, навмисне неприйняття дитини до колективу, шантаж та навіть побиття.

“Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно”, – зауважують психологи.

ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ ТА СВАРКУ МІЖ ДІТЬМИ

Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б’ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.

У ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.

Види булінгу

  • Психологічний – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж.
  • Фізичний – штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, “сканування” тіла, нанесення тілесних ушкоджень.
  • Економічний – крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей.
  • Сексуальний – принизливі погляди, жести.
  • Образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти.
  • Кібербулінг– приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристрої.

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВАШУ ДИТИНУ ПІДДАЮТЬ ЦЬКУВАННЮ

Якщо ваша дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора.Якщо цькуванню піддають вашу дитину, то обережно почніть з нею розмову. Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати її у тому, що вона стала жертвою булінгу.Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/подруги.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

Перше і найголовніше правило – не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись.Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у школі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.Також не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Ми говорили раніше, що кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.

Якщо цькування у школі перетворились зі словесних на фізичні – йди до директора школи або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків.Якщо у школі є психолог, то можна сміливо звернутись до нього, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ

Якщо цькують твого друга чи подругу, то одразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки. У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги.

Порядок реагування на випадки булінгу (цькування)

Подання заяв або повідомлень про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти

  1. Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, керівника закладу освіти або інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.

У закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу. Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.

  1. Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):

невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);

за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;

повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;

скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі – комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.

Склад комісії, права та обов’язки її членів

  1. Склад комісії затверджує наказом керівник закладу освіти.
  2. Склад комісії формується з урахуванням основних завдань комісії.

Комісія складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж п’яти її членів.

До складу комісії входять педагогічні (науково-педагогічні) працівники, у тому числі практичний психолог та соціальний педагог (за наявності) закладу освіти, представники служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

До участі в засіданні комісії за згодою залучаються батьки або інші законні представники малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування), а також можуть залучатися сторони булінгу (цькування), представники інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.

  1. Головою комісії є керівник закладу освіти.

Голова комісії організовує її роботу і відповідає за виконання покладених на комісію завдань, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду.

 Порядок роботи комісії

  1. Метою діяльності комісії є припинення випадку булінгу (цькування) в закладі освіти; відновлення та нормалізація стосунків, створення сприятливих умов для подальшого здобуття освіти у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування); з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування), та вжиття заходів для усунення таких причин; оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах та забезпечення таких послуг.
  2. Формою роботи комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її голова.

3 .Під час проведення засідання комісії секретар комісії веде протокол засідання комісії.

  1. Засідання комісії є правомочним у разі участі в ньому не менш 2/3 її складу. Рішення з питань, що розглядаються на засіданні комісії, приймаються шляхом відкритого голосування більшості голосів від затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу голосів, голос голови комісії є вирішальним.

Під час проведення засідання комісії, секретар веде протокол за формою згідно з додатком до Порядку реагування на випадки булінгу (цькування).

  1. Особи, залучені до участі в засіданні комісії, зобов’язані дотримуватись принципів діяльності комісії, зокрема не розголошувати стороннім особам відомості, що стали їм відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.

Особи, залучені до участі в засіданні комісії, під час засідання комісії мають право:

ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії;

ставити питання по суті розгляду;

подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються.

  1. Голова комісії доводить до відома учасників освітнього процесу рішення комісії згідно з протоколом засідання та здійснює контроль за їхнім виконанням.
  2. Строк розгляду комісією заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) в закладі освіти та виконання нею своїх завдань не має перевищувати десяти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти.
  3. Рішення комісії може передбачати:
  • потреби сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах,
  • заходи для усунення причин булінгу (цькування),
  • заходи виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування),
  • рекомендації для педагогічних працівників закладу.
  • рекомендації для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).
  1. Якщо комісія не кваліфікує діяння як цькування, а постраждалий не згодний з цим, то він може звернутись із заявою до органів Національної поліції.

Зразок заяви

Директору Мстишинської гімназії

Глинюк Аллі Володимирівні

 

(прізвище, ім’я,по батькові заявника)

 

 (соціальний статус заявника)

Контактний телефон:_____________

Заява

Прошу провести розслідування за фактами випадків булінгу (цькування)

__________________________________________________________________     (прізвище, ім’я постраждалого)

Далі в заяві необхідно вказати особу або осіб, які вчинили цькування та описати  діяння, які полягають  у психологічному, фізичному чи іншому насильстві над особою і носять системний характер.

 

_________________                                                   _______________

             (дата)                                                                      (підпис)

 

Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькування)

  1. Якщо педагог або інший працівник закладу освіти (інший учасник освітнього процесу) став свідком булінгу, він інформує керівника закладу освіти у письмовій чи усній формі незалежно від того, поскаржилась йому жертва булінгу чи ні; або ж аналогічно після отримання звернення дитини.
  2. Учасником освітнього процесу (учні, вчителі, батьки) на ім’я керівника освітнього закладу подається заява, де вказується інформація щодо джерела її отримання:
  • постраждалий чи свідок булінгу (цькування);
  • підозра про вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками;
  • достовірна інформація від інших осіб

та часу:

  • як довго триває;
  • одноразовий конфлікт чи відповідні дії носили систематичний характер.
  1. Відповідно до такої заяви керівник закладу освіти видає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.
  2. Керівник закладу освіти у строк, який не перевищує однієї доби, повідомляє батьків особи, яка стала стороною булінгу; за потреби викликає бригаду екстреної медичної допомоги.
  3. Керівник освітньої установи на протязі однієї доби повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальну поліцію), Службу в справах дітей, центр соціальних служб.
  4. Розглянувши заяву, керівник закладу освіти скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) і окреслює подальші дії.
  5. Комісія не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви проводить розслідування, з’ясовує всі обставини цькування та приймає відповідне рішення.
  6. Рішення Комісії з розгляду випадків булінгу реєструється протокольно (паперовий вигляд) з оригіналами підписів усіх її членів.
  7. У разі невизнання Комісією факту булінгу (цькування) і незгоди з результатами рішення потерпілим (його представником), керівник освітньої установи рекомендує звернутись постраждалому (його представнику) із заявою до органів Національної поліції України.
  8. За будь-якого рішення Комісії з розгляду питань випадків булінгу (цькування), керівник закладу освіти забезпечує психологічну підтримку усіх учасників відповідного процесу.

ВИТЯГ ІЗ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню) від 18.12.2018 р. № 2657/VІІІ

Доведений випадок булінгу тягне штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700 грн) або  громадські роботи від 20 до 40 годин – якщо цькування вперше. І від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи від 40 до 60 годин, якщо дії вчинили повторно або знущалась група осіб. Якщо ці дії вчиняли малолітні або неповнолітні від  14 до 16 років, штраф заплатять батьки або особи, які їх замінюють (50-100 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи від 20 до 40 годин).

Примітка: Згідно з останніми змінами до законодавчих актів України штраф за доведений випадок булінгу (цькування) вчителя становить  5100 гривень.

У випадку булінгу звертатися:

Національна «гаряча лінія» з питань захисту прав дітей та протидії булінгу -0800 500 225(безкоштовно з стаціонарних), 116 111(із мобільних)

Центр «Ла Страда-Україна» (консультування дітей щодо їх прав та поведінки у випадках жорстокого поводження) – (044)2053695, htpp;www.la-strada.org.ua

Національна «Гаряча лінія» з проблем запобігання насильства в сім’ї, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 0 800 500 335 (безкоштовно з стаціонарних), 116123 (із мобільного)

Національна «Гаряча лінія» з питань міграції та протидії торгівлі людьми 0800505501(безкоштовно із стаціонарних телефонів)

Служба у справах дітей, сім’ї та соціального захисту населення Боратинської сільської ради (якщо дитина зазнала жорстокого поводження з боку дорослих) – (+38095) 9493046

Сектор ювенальної превенції Луцького РУП ГУНП у Волинській області (розглядає випадки жорстокого поводження з дітьми) – (0332) 248357

Волинській обласний центр соціально-психологічної допомоги – (+38050) 6709954

Анонімний онлайн- щоденник «Тільки нікому не кажи» (можливість анонімно написати про свої проблеми) htpps;//sekrets.1 plus1.ua