До першої світової війни  в селі Мстишин була  церковна школа, навчання не обов’язкове, хто  хотів посилав дітей до школи, а були й такі, що за браком одягу, взуття не могли цього зробити. Більшість підлітків працювали у багатих, тому й було на той час багато неписьменних.

     Під час війни австрійські війська зруйнували школу і до 1933 року її у селі не було. Зверталися до  влади з проханням відкрити школу, але задовільно питання не розв’язувалося. Лише у  1933 році Романюк Семен дозволив у своїй хаті відкрити школу. Приміщення було невідповідне, але за браком іншого погодилися, бо польська влада відмовилася отримувати  школу на державні кошти.

   Селяни вирішили побудувати шкільне приміщення за власні кошти. Зробили само відкладення  від гектара землі, зібрали кошти і почали будувати, а в 1937 році здали школу до  експлуатації.  Будинок  був дуже хороший, великий, на дві класні кімнати і приміщення для завідуючого. Біда була в тому, що викладання усіх предметів велось на польській мові, а українську вивчали, як іноземну, лише кілька разів на тиждень.

   У 1940 році при школі організовується вечірня школа, бажаючих відвідати було достатньо, але частина з них жила на хуторах, далеко від школи, тому для них створили кілька навчальних пунктів за місцем проживання, де заняття проводили такі культ армійці, як Самолюк Юхим, Патута Тихон, Марищук Степан.

   Під час німецької окупації навчання проводилося не систематично, з перебоями. Спочатку був дозвіл вчити, а через  місяць припинили аж до  весни.  Від весни 1944 року школа почала працювати нормально, а восени 1945 року відкрили у Мстишині 5 клас  і  з початкової перетворили на семирічну. Кількість учнів збільшилася, і у 1952 році школу розмістили у двох відремонтованих, колишніх чеських будинках. Відкривається 8 клас, а там далі 9 і 10 класи.

   У 1953 році будинок старої школи переносять до чеських будинків. Стає достатньо приміщень для класів і кабінетів.  По сьогоднішній    день навчання проводиться тут.

За роки існування школи тут працювало багато талановитих педагогів.

Мисливчук Євген Зосимович закінчив Львівський університет історико – філологічний факультет. Після його закінчення почав працювати в районній школі на цукровому заводі. Через рік був переведений у Мстишинську школу. З вересня 1959 року по 1966 рік працював директором Мстишинської восьмирічної школи.

Вчительський колектив був невеликий : 15 чоловік. Учні та вчителі школи під керівництвом Євгена Зосимовича читали лекції для батьків, для колгоспників на тваринницьких фермах. Організовували виїзні концерти, брали участь у різноманітних заходах, змаганнях. Школа мала своє господарство: коні, кролики, а також вулик бджіл.

Мисливчука Євгена Зосимовича пам’ятають як виховану, тактовну, культурну людину. Поруч з ним завжди була його дружина-порадник – Кордунова Сіма Дмитрівна. Бог наділив її різноманітними талантами. Один із них – любов до поезії, рідного слова. Разом із чоловіком вона працювала у Мстишинській школі вчителем української мови та літератури.

 

Романюк Володимир Семенович народився в селі Мстишин Луького району. Учасник бойових дій  Великої Вітчизняної війни, офіцер запасу. Закінчив в м. Дубно педагогічне училище. В 1951 році повернувся з армії і працював в Маяках в школі вчителем фізичного виховання. Поступив в1953 році в Луцький учительський інститут, закінчив історико-філологічний факультет. Почав працювати в Мстишинській середній школі вчителем фізичного виховання і діловодом. На той час школа налічувала 400учнів, її відвідували діти із сіл Лаврова, Рікань, Лучиць, Полонки, Коршовця, Вербаєва.

З 1968 року очолив педагогічний колектив Мстишинської  школи і протягом п’ятнадцяти років був його наставником.

Володимир Семенович мав розвинуте почуття відповідальності, вимогливо ставився до своїх колег, учнів, а також до себе.

Керувався авторитетом у колег, керівництва районного відділу освіти. Був незмінним учасником всіх заходів, які проводилися в районі.

З 1983 року по 1985 очолював педагогічний колектив Міліхович Ігор Олександрович, вчитель фізики. Через два роки громада села обрала його головою Промінської сільської ради, а директором школи стала Луцевич Марія Миколаївна.

Луцевич Марія Миколаївна народилася 25 квітня 1933року в селі Коршовець Луцького району Волинської області.

В 1957 р. закінчила Луцький державний педагогічний інститут ім. Лесі Українки. Отримала спеціальність «Вчитель української мови та літератури».

Починала свою трудову діяльність старшою піонервожатою Мстишинської семирічної школи , пізніше Коршовецької школи.

Чотири роки викладала українську мову та літературу в с. Прип’ять Шацького району Волинської області. Там помітили професіоналізм, ерудованість , культуру молодого вчителя і перевели на посаду інспектора шкіл Шацького районного відділу народної освіти.

Довгий час працювала Марія Миколаївна організатором по позакласній та позашкільній роботі в Любомльській середній школі № 2 . З 1985 року по 1989 рік Луцевич М.М. очолила керівництво Мстишинською дев’ятирічною школою. За цей час приділила належну увагу створенню міцного педагогічного колективу, особливу увагу звернула на матеріальну базу школи. Класи – кабінети поповнила новими партами, столами , шафами.

Зверталась належна увага на стан викладання предметів , здобуття учнями міцних знань.

Проводилась відповідна культосвітня робота. З учнями організовувались екскурсії у Ленінград (теперішній Санкт – Петербург), у Канів , Київ, Львів, Колодяжне , Почаїв і т.д.

Директор школи подбала про матеріально – побутові умови вчителів (двом було надано квартири у селі Мстишин поблизу школи).

З 1989 року по 1999 очолював педагогічний колектив Капітанюк Сергій Львович, вчитель фізики та математики.

Заступниками директорів школи  були : Баран Надія Іванівна(вчитель іноземної мови ), Мельникова Тамара Олександрівна ( вчитель української мови), Демчук Антоніна Антонівна ( вчитель російської мови та літератури) , Луцевич Марія Миколаївна ( вчитель української мови).

На даний час школа має назву: «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів с.Мстишин  Луцького району Волинської області».

Станом на 1 вересня  2019 року у школі навчається 87 учнів, працює 14 вчителів. І уже близько 70 років із стін школи в життя з атестатом зрілості виходять десятки  мстишан  і діти жителів  близьких до Мстишина  сіл: Коршовця, Вербаєва, Лучиць, Рікань Рівненської області.

Всі роки Мстишинська  школа жила і живе повнокровним життям.

З 1999 року очолює школу Глинюк Алла Володимирівна, заступником з навчально-виховної роботи працює Потурай Володимир Петрович, педагогом-організатором Самолюк Наталія Ярославівна.