У МОН пропонують три моделі оцінювання та заповнення журналу відповідно до нових рекомендацій.
1. У першій моделі вчитель/-ка може виводити семестрову оцінку, у якій враховуються підсумкові роботи за однією або декількома групами результатів, а також беруться до уваги поточні оцінки за групами результатів.
Поточні оцінки за групами результатів відрізнятимуться від звичного освітянам поточного оцінювання.
Наприклад, на уроці української мови вчителька запланувала оцінювати дітей за двома групами результатів: письмовою та усною взаємодіями.
- Якщо вдалося пропрацювати обидві групи результатів за один урок, можна ставити дві оцінки в одну клітинку через дріб, а також позначити в журналі в колонці під датою (теж через дріб), що оцінки стоять за групи результатів 1 та 2 (ГР1/ГР2).
- Якщо ж учителька розпланувала роботу за двома групами результатів на декілька уроків, відповідно, оцінки за кожну групу (усну та письмову взаємодію) виставляються в різні клітинки та різні дати журналу. У колонці під датою треба зробити помітку, яку саме групу результатів оцінено.
Під час подальшого навчання вчителька оцінює інші групи результатів. За весь семестр вона поступово оцінить усі 4 групи результатів з української мови, виставляючи поточні оцінки. Їх може бути менше за кількістю, ніж раніше.
Утім, щоб охопити всі чотири групи результатів за семестр, учительці якраз і треба спланувати завчасно відповідні види робіт та завдань у календарно-тематичному плануванні.
- Перша модель передбачає, що наприкінці семестру учні пишуть підсумкові роботи з кожної групи результатів, на основі яких виставлятиметься семестрова оцінка (виводиться середнє арифметичне за чотири роботи).
- Або ж учитель/-ка може підібрати так завдання, щоб за один урок оцінити в одній підсумковій роботі одразу всі чотири групи результатів.
- Підсумкова робота може тривати не весь урок (45 хвилин), а 20 чи 30 хвилин.
Якщо учень чи учениця з певних причин показали в грудні кращі поточні результати ніж на початку семестру, а одну з підсумкових робіт пропустили, тоді під час виставлення семестрової оцінки можна враховувати поточні оцінки.
Виходить, що поточне оцінювання не обов’язково враховувати в семестрову оцінку, але в разі певних обставин його роль може бути посутньою. Особливо, якщо поточне оцінювання показує прогрес учнівства.
2) Друга модель оцінювання, як і перша, передбачає, що впродовж семестру фіксуються досягнення учнів за кожною групою результатів, а наприкінці семестру учнівству пропонується комплексна підсумкова робота за кожної з груп результатів.
Якщо така підсумкова робота надто велика, можна провести її на двох уроках. Або ж, як і в першій моделі, підібрати завдання так, щоб за один урок оцінити всі чотири групи результатів.
- Якщо учні не з’явилися на комплексну підсумкову роботу, тоді до уваги беруться поточні оцінки, які виставлялися впродовж семестру за різні групи результатів.
- Раптом учень чи учениця написали комплексну підсумкову роботу гірше або погіршили оцінку з певної групи результатів (аудіювання і читання в англійській мові виконали на відмінно, а з граматики отримали 6 балів), то враховується, чи була позитивна динаміка учнів під час семестру з тієї групи результатів, яка на контрольній проявилася слабше (у нашому прикладі – з граматики).
У цій ситуації знову помічним є поточне оцінювання, яке демонструє загальну картину розвитку учня/учениці за семестр і дає змогу об’єктивно оцінити й вивести семестрову оцінку.
“У підходах до оцінювання особливих змін не відбулося, крім того, що вчитель/-ка зараз має розуміти, як поєднати державний стандарт, тобто орієнтири для оцінювання, із самим оцінюванням і завданнями, – наголошує Ірина Клименко. – Адже орієнтири для оцінювання – це ті складники, які дають змогу запропонувати учням такі завдання, щоб вони показали, яких результатів досягли, виконуючи, наприклад, творче завдання, працюючи з текстом і даючи відповіді на певні питання”.
3) Третя модель оцінювання передбачає, що семестрова оцінка виставляється за підсумками комплексної підсумкової роботи або на основі підсумкових робіт за однією або декількома групами результатів з урахуванням тематичного оцінювання.
У цій моделі вчителі можуть користуватися звичним тематичним оцінюванням, яке фіксуватиме, що тему пройдено й учні мають за неї певні оцінки. Але, зауважує Ірина Клименко, незрозуміло, які саме групи результатів приховує тематична оцінка і як виставляти семестрове оцінювання, яке має базуватися на чотирьох
ОЦІНЮВАННЯ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
Мовно-літературна освітня галузь
Іншомовна освітня галузь
Оцінювання результатів навчання з іноземної мови
Математична освітня галузь
Особливості оцінювання результатів навчання учнів 5–6 класів у НУШ. Математична освітня галузь
Природнича освітня галузь
Особливості формувального оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти в природничій галузі
Соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь
Громадянська освітня галузь
Технологічна освітня галузь
Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів на уроках «Технології» згідно з концепцією НУШ
Інформатична освітня галузь
Особливості оцінювання навчальних досягнень учнів у 5–6 класах (інформатична галузь)
Мистецька освітня галузь
Освітня галузь “Фізична культура”