Гуцульські пригоди
Світ – це книга. І хто не подорожував по ньому – прочитав у ній лише одну сторінку
Августин Аврелій
Доброю традицією у нашій гімназії стали подорожі Україною. Суботнього жовтневого ранку вирушили ми у мандрівку українськими Карпатами. Першого дня відвідали мальовниче село Кваси, яке розташоване вздовж гірської річки Чорна Тиса. Назва села походить від слова “квасна вода”, так на Гуцульщині називають мінеральну воду. В селі і справді є мінеральні джерела. Це село називають столицею крафтової гастрономії Закарпаття, адже тут виготовляють ексклюзивні сири, пиво та десерти. Тут, на еко-фермі Розенталь, ми дізналися, як роблять витримані тверді, молоді і йогуртові сири з молока корів, кіз та овець, продегустували вісім видів сирів “Розенталь” та погодували кіз. Відвідали ми у Квасах музей гуцульської спадщини, який відкрився у 2023 році на території санаторію “Гірська Тиса” та присвячений історії та легендам гірського села, традиційному побуту і ремеслам. А ще зовсім поруч знаходиться водоспад Труфанець – найвищий водоспад на Закарпатті, висота якого 36 метрів, красою якого милувалися і ми.
Недільний ранок зустрів нас прохолодою. Вирушили ми у серце гуцульського краю – селище Верховина (до 1962 р. – Жаб’є). Природа цього краю вражає своєю різноманітністю. Проте Верховина — це не просто мальовниче селище в Карпатах, а справжня столиця Гуцульщини, де живе унікальна культура одного з найсамобутніших народів України. Тут місцеві мешканці зберігають столітні традиції, звичаї, мову, ремесла та вірування, а ми мали унікальну можливість зануритися в цей колоритний світ зсередини. Відвідали ми етнографічний музей Романа Кумлика — справжню скарбницю гуцульського побуту та ремесел. Гордістю музею є чимала колекція музичних інструментів. Тут ми слухали, як звучить справжня скрипка-довбанка та символ гуцульського краю – трембіта, а також пограли на трембіті, дримбі, сопілці. Побувавши в хаті-музеї «Тіні забутих предків», ми дізналися, як знімався легендарний фільм Сергія Параджанова. Музейна експозиція представляє речі, пов’язані з фільмом. Цікавим експонатом є весільна ґуґля, в якій був одягнений головний герой фільму Іван (Іван Миколайчук). На стінах висять світлини з фільму. У будинку-музеї є також автентичні гуцульські одяг та предмети побутового вжитку. Також побували ми у місці, де оживають легенди про мольфарів, стародавні обряди та містичні традиції карпатських віщунів – у музеї гуцульської магії. На вигляд – типова етнографічна хата з великою кількістю специфічних артефактів – палиць, ножів, банок з незрозумілим зіллям. І тільки з розповіді екскурсовода стає ясно, що вони насправді означають. Зокрема, ми побачили предмети, якими користуються знахарі для приготування цілющих настоянок або проведення ритуалів на допомогу людям. А далі вирушили на колесо огляду у Буковелі, де мали змогу з висоти пташиного польоту побачити осінні Карпати. Піднімаючись вгору, ми поступово відкривали для себе карпатську природу: золотисто-багряні полонини, гори, вбрані в яскраві жовто-червоні відтінки, які чудово контрастують із смарагдовими смереками, а також засніжені гірські вершини. А ввечері нас чекало купання в чанах, яке подарувало бадьорість, приплив енергії та просто незабутні враження.
В понеділок зранку – ми в унікальному етнопарку «Полонина Перців». Розташований він на висоті 1000 метрів у мальовничому селі Яблуниця, за 30 км від Яремче. Згідно з легендою, саме тут виростили перший чилі-перець на Гуцульщині, звідки й походить назва цього місця. Тут відкривається панорама на гори Чорногори, де видніються Говерла, Петрос, Свидовець, Горгани та Драгобрат. В етно-парку ми відвідали різні локації: карпатська кузня; “Фешн-хата” (гуцульський одяг); сироварня; “Хата мольфара”; Хатуля фолк” (традиційні гуцульські музичні інструменти); хатинки з народними ремеслами. Нас вразила незвичайна полонина з охайними алеями, гарними стежками та етнічними скульптурами, а також тітонька-екскурсовод, яка розмовляла на місцевому діалекті. Подорож до полонини, знайомство з гуцульською культурою, побутом та майстерністю горян дала можливість хоч на мить відчути себе трохи гуцулом.
На завершення подорожі – місто Яремче, де відвідали один з популярних сувенірних ринків, милувалися красою грізного водоспаду Пробій. Відвідали ми Гедзьо Парк, де перенеслися у казковий світ ельфів, хоббітів і магів, побували у ельфійській печері, резиденції Гедзьо, будиночку грибника Дарміла, кімнаті Гаррі Поттера…
Осінні Карпати зачарували нас своєю красою й спокоєм. Ця екскурсія залишила в серці теплі спогади.
Алла Андрійчук
