Шкільні екскурсії — чудова можливість дізнатися багато нового і цікавого про свій рідний край. Тому у ці травневі дні ми вирушили у захопливу туристичну поїздку Поділлям та Буковиною.
Першою зупинкою нашої подорожі стала Кришталева печера. Це одна з найбільших гіпсових печер Європи, розташована на околиці села Кривче Тернопільської області. Загальна досліджена довжина коридорів і залів, з яких складається печера, становить 23 кілометри. Туристичний маршрут складає 2,5 кілометри. Печера має унікальний клімат. Вологість там досить висока, майже 95 %, а температура постійно тримається на рівні 10–12 °C. Стіни печери вкриті кристалами білого й різних відтінків рожевого та коричневого кольору. Звідси, власне, і назва. Завдяки грі світла та впливу природи ці кристали утворюють найхимерніші фігури. З чудернацькими формами кристалів пов’язані й казкові назви, що трапляються на маршруті: грот Кам’яних Сліз, зал Буйвола, лабіринт Кам’яних Квітів, зали Завалів, Втрачених сподівань.
Дещо зіпсувалася погода, коли ми прибули до перлини Буковинського краю, одного із семи чудес України – Хотинської фортеці. Невеликий дощ не завадив здійснити прогулянку цим історичним місцем. Історія фортеці починається ще в тринадцятому столітті. За цей час її безліч разів руйнували, знищували. До наших часів зберігся лише сам замок. Кремезна фортеця розташована на високому пагорбі. Тому її з легкістю можна побачити з різних куточків міста. Стіни укріплені п’ятьма вежами, сполучені між собою бойовим коридором. Одна із веж має браму, до якої підведений дерев’яний міст. Хотинська фортеця стала державним історико-культурним заповідником. Ця споруда має щось таємниче, незвідане, навіть стіни зберігають дух стародавніх легенд. Кажуть, що в цих місцях заховано безцінні скарби. І, можливо, колись їх нарешті знайдуть.
А далі ми вирушили до міста Чернівці. Його називають «Перлина Буковини» або «Маленький Париж», і недаремно. Колоритне місто, що ввібрало в себе дещо і від Османської імперії, і від Австро-Угорщини, і від Румунії… Незважаючи на те, що місто Чернівці – обласний центр найменшої області України, тут є на що подивитись. Багатий центр з австрійською архітектурою, химерні будиночки, затишні парки та пам’ятки історії минулих епох. Прогулялися ми найгарнішою вулицею міста – вулицею Ольги Кобилянської, де зосереджено чимало цікавих ресторанів, кав’ярень, салонів краси… Існує легенда, що за вулицею колись так доглядали, що підмітали тільки букетами троянд, а відвідувачів з брудним взуттям взагалі не пускали. Та і мили бруківку щодня милом.
Відвідали ми і Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Хоч університети були створені для того, щоб в них навчались, а не дивились на них, але ми не могли пройти повз нього увагою. Колишня резиденція митрополитів, а нині – це чи не найгарніший університет України. Заснований він був у 1875 р. Університет вражає своїм виглядом та атмосферою. Нині це головні корпуси Чернівецького університету… Також на території комплексу знаходиться церква та унікальний дендропарк.
В Україні не так багато районних центрів, які за впізнаваністю та кількістю пам’яток архітектури не поступалися б головному місту. І Кам’янець-Подільський на Хмельниччині – одне з них. Його називають містом семи культур. У Кам’янці протягом багатьох століть перепліталися культури і традиції семи народів: українців, вірмен, поляк, литовців, турків, росіян і євреїв. Побували там і ми. Знайомство з населеним пунктом розпочали з прогулянки Старим містом. Цей найстаріший історичний район Кам’янця-Подільського розкинувся на кам’яному півострові, який омивається водами річки Смотрич. Тут на 4 майданах і майже трьох десятках вулиць, провулків і узвозів за століття “виросли” майже 200 пам’яток архітектури. Це і Будинок польського магістрату, Сувенірне містечко, Кафедральний костел святих апостолів Петра і Павла, Тріумфальна брама, площа Вірменський ринок, Cмотрицький каньйон, Замковий міст… Побували ми і в Кам’янець-Подільській фортеці. Архітектурна пам’ятка належить до сімки чудес України. Замок являється найбільшою будовою, яка піднімалась над ландшафтом міста. Він побудований на обриві півострова, який утворився завдяки річковим потокам Смотрича. Таким чином, фортеця була надійно захищена з усіх сторін. Можливо завдяки її існуванню місто Кам’янець стало справжнім бастіоном християнства і тому замок був бажаним трофеєм для більшості країн.
Завершили свою подорож прогулянкою на кораблі «Ян Амор Тарновський» Тернопольським Ставом з причалу у парку ім. Тараса Шевченка міста Тернопіль.
Подорож була досить насиченою та пізнавальною. Поверталися додому втомлені, проте з новими враження та планами майбутніх подорожей. Адже шкільні екскурсії — це ті події, які пізніше згадуються все життя.
Алла Андрійчук
