Як нестримно летить час! Здається, ще недавно ми тішилися новорічними обрядами, милувались зимовими пейзажами, бігали на лижах, катались на санчатах, пересиджували в домівках люті морози. А зима тим часом володарювала в природі. Засипала дороги, вкрила снігом дерева, замела стежки у лісі, дала людям відпочити від праці у полі.
І хоч лютий місяць і має таку назву, та все ж сонце повертає на весну. День збільшився на 3 години. А весна не за горами. Скоро скресне лід на річках і озерах, з’являться з-під снігу перші вісники весни – підсніжники.І зимові місяці змушені будуть відступити, поступившись місцем весняним.
Недарма в народі кажуть: Лютневий сніг весною пахне. Або: Лютий хоч і лютує та весні дорогу готує.Але зима не хоче здавати свої права, вона ще господарює і не думає пускати у свої володіння весну. Але й весна дівчина не з лякливих. Хоч як її не лякає зима, вона повільно, але сміливо йде їй назустріч.
