ДОВІДКА

про підсумки проведення самооцінювання якості  освітньої діяльності за напрямом «Управлінські процеси закладу освіти»

 

Результати вивчення напряму «Управлінські процеси закладу освіти» наведено в таблиці:

НАПРЯМ 4. УПРАВЛІНСЬКІ ПРОЦЕСИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

4.1. Наявність Стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань

В закладі наявна Стратегія розвитку, яка є функціональним документом (схвалена на засіданні педагогічної ради . Стратегія розвитку враховує напрями освітньої діяльності, містить заходи з підвищення якості освітньої діяльності. Для розроблення було створено робочу групу в складі представників педагогічного колективу, батьківської громадськості, членів учнівського самоврядування. Під час роботи над Cтратегією (етап обговорення) були враховані всі побажання учасників освітнього процесу. Стратегія закладу оприлюднена на сайті  закладу

4.1.2. Річний план роботи закладу освіти реалізує стратегію розвитку, враховує освітню програму, результати самооцінювання Річний план закладу освіти спрямований на реалізацію Стратегії розвитку. Річний план роботи закладу оприлюднено на сайті закладу .Для розроблення річного плану було створено робочу групу в складі представників педагогічного колективу, батьківської громадськості, членів учнівського самоврядування. Річний план враховує освітню програму, стратегію розвитку закладу.

До розроблення Річного плану роботи залучаються учасники освітнього процесу. Педагогічні працівники в анкетуванні зазначили, що брали участь в розробленні таких документів: □  стратегія розвитку закладу освіти; – 6 ( 42, 6 %) □  процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу; – 13 (96 %) □  річний план роботи закладу; – 10 (88,9 %) □  освітня програма закладу; – 12 (90 %) □  положення про академічну доброчесність;- 10 (88,9 %) □  антибулінгова програма; – 5 (43 %) □  правила внутрішнього розпорядку; – 15 (100 %). Проте 2 (6 %) педагогічних працівників зазначили, що не брали участі в розробленні жодних документів.

Здійснюється аналіз реалізації річного плану роботи за попередній навчальний рік, за потреби вносяться необхідні зміни. Керівник закладу освіти здійснює аналіз річного плану роботи ( в річному плані закладу є розділ “Аналіз роботи школи за минулий навчальний рік”) та у разі потреби корегує його. В закладі практикується аналіз виконання річного плану роботи за минулий навчальний рік, результати аналізу враховуються при плануванні роботи на наступний навчальний рік та зазначаються в рекомендаціях щодо покращення роботи.

Отже, керівник та органи управління закладу освіти аналізують реалізацію річного плану роботи та у разі потреби коригують його.

Діяльність педагогічної ради закладу спрямована на реалізацію річного плану роботи закладу, річний план роботи та діяльність педагогічної ради узгоджуються між собою. На засіданнях педагогічної ради розглядаються актуальні питання, що заплановані в Річному плані роботи закладу. Тематика засідань педагогічної ради відображена в Річному плані роботи. В своїх анкетах педагогічні працівники зазначили, що актуальні питання діяльності закладу, рішення приймаються колегіально і демократично – Так – 74, 1%. Переважно так- 24, 1%) Лише один вчитель зазначив, що рішення не приймаються колегіально ( 1,8%). На питання чи педагогічна рада функціонує системно, але помітна відсутність активності у педагогічних працівників під час прийняття рішення, педагогічні працівники дали наступні відповіді: Так- 13чол, 94 %. Переважно так- 2 чол ,6%.  Переважно ні- 0 Щодо питання системності в діяльності педагогічної ради відповіді вчителів розділилися наступним чином: -наявна  системність- 100%.

4.1.3. У закладі освіти функціонує внутрішня система забезпечення якості освіти. Розроблено та оприлюднено Положення, що визначає стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти. Щорічно проводиться комплексне самооцінювання освітньої діяльності, до якого залучаються учасники освітнього процесу. Отримані результати враховуються при плануванні роботи закладу освіти (стратегії, річному плані тощо). В закладі розроблено та оприлюднено документ ( на сайті закладу), що визначає стратегію і процедури забезпечення якості освіти. Положення про ВСЗЯО всебічно описує систему освітнього процесу, містить критерії вивчення і оцінювання освітньої діяльності. Положення містить розділи: Стратегія та процедури забезпечення якості освіти; Система та механізми забезпечення академічної доброчесності; Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти; Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти; Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти; Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти; Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування. Для розроблення Положення було створено робочу групу, до складу якої входили педагогічні працівники, представники батьківської громадськості, члени учнівського самоврядування.Щорічно проводиться самооцінювання , створено робочі групи для проведення самооцінювання ,до складу робочих груп включено педагогічних працівників, представників батьківської громадськості, членів учнівського самоврядування, керівниками груп призначено заступників директора та директора.

4.1.4. Керівництво закладу освіти систематично вживає заходи для створення належних умов діяльності закладу (вивчає стан матеріально-технічної бази, планує її розвиток, звертається із відповідними клопотаннями до засновника, проводить фандрайзингову діяльність)

 

В річному плані, Стратегії розвитку розроблено заходи для розвитку закладу, покращення матеріально-технічної бази, підготовлено листи-клопотання до засновника. Керівник закладу підтверджує, що для вдосконалення освітнього середовища і покращення матеріально-технічної бази було залучено кошти, керівник закладу звертався з клопотаннями до засновника ( в усній та письмовій формі).  Отже,  керівник та органи закладу освіти  відповідно до своїх повноважень вживають заходів для створення належної матеріально-технічної бази закладу освіти.

4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм

4.2.1.         Практично всі учасники освітнього процесу задоволені загальним психологічним кліматом у закладі освіти. Результати анкетування педагогічних працівників свідчать про такий рівень задоволення  загальним  психологічним  кліматом  у  закладі  освіти:   : Керівництво та педагогічні працівники співпрацюють і забезпечують зворотній зв’язок щодо їхньої праці – Так- 94, 1%.  Переважно так- 5,1%. Педагогічні працівники можуть без побоювань висловлювати власну думку, навіть якщо вона не співпадає з позицією керівництва – Так- 100%. Розбіжності, які виникли між педагогічними працівниками та керівництвом школи, вирішуються конструктивно: Так- 100 % В своїх анкетах батьки зазначають, що небажання дитини йти до школи пов’язане: o                упереджене ставлення з боку вчителя (вчителів); – 0%. o                взаємини з однокласниками; – 11, 3%. o                взаємини з іншими учнями гімназії; – 6,7%. o                упереджене ставлення з боку керівництва гімназії; – 9. 2%. ·                дитина ніколи не проти – 78, 2% В своїх анкетах учні дають відповіді на питання наступним чином: 1.З яким настроєм Ви, зазвичай, йдете до школи (гімназії, ліцею)? o                у піднесеному, з радістю-81, 3%; o                здебільшого охоче-10, 7%; Проте відповідь  «здебільшого неохоче» дали -8%, 2.  Якщо Ви обрали відповідь “здебільшого неохоче” або “не хочу ходити до школи”, то з чим Ви це пов’язуєте? □                потрібно рано вставати-83,3%; □                далеко йти до школи-33,3%; □                упереджене ставлення вчителів-5,6%; □                сімейні проблеми-5,6%; □                є дні тижня перевантажені складними предметами-50%; □                складні предмети на перших/останніх заняттях-11,1%; □                багато занять (8 і більше)-50%; □                фізкультура – усередині дня-5,6%; □                великий обсяг домашніх занять-22,2%; 3. Як Ви почуваєтесь у школі (гімназії, ліцеї)? o       мені цілком безпечно та психологічно комфортно-86,7%; •                мені в основному безпечно та психологічно комфортно-13,3%;

Керівництво закладу освіти доступне для спілкування з учасниками освітнього процесу, представниками місцевої громади, в тому числі завдяки використанню сучасних засобів комунікації. В закладі забезпечується доступ учасників освітнього процесу , представників громади до спілкування з керівником. В закладі використовуються форми онлайн-спілкування з керівником. Створені вайбер – групи, спільнота в мережі фейсбук, окремо є група батьків кожного класу. В анкетуванні батьки дали відповіді наступним чином: 1.Вам завжди вдається поспілкуватися з керівництвом закладу освіти та досягти взаєморозуміння? так; – 100 %  2. На чию допомогу Ви найчастіше розраховуєте в школі у розв’язанні проблемних ситуацій з дитиною (можливо обрати декілька варіантів відповідей)? □ директора; – 30 ( 57, 4 %) □ заступника директора; – 13 ( 33,8 %) □ класного керівника; 50 ( 96, 2 %)  □ педагогів; – 9 ( 14, 2%) □ інших батьків; – 16 ( 28, 7%) □органів управління освітою.- 2 (0, 6%) Учні на питання чи керівництво школи (гімназії, ліцею) доступне та відкрите до спілкування (коли у Вас є якась пропозиція або проблема, Ви можете прийти до директора та поспілкуватися)? дали відповідь наступним чином: так-95%;  переважно так-5%; Вчителі відповіли на запитання , чи керівництво відкрите для спілкування, таким чином: – Так- 100%)

Керівництво закладу вчасно розглядає звернення учасників освітнього процесу, оперативно та ефективно їх вирішує. Вживає відповідні заходи реагування та здійснюється аналіз дієвості вжитих заходів. Керівник закладу вчасно розглядає звернення учасників освітнього процесу та реагує на них , про що свідчать записи в журналі вихідної документації. Директор підтверджує, що до нього часто звертаються учасники освітнього процесу , як педагоги, учні, так і батьки. Ці звернення відбуваються здебільшого в усній формі. Всі ці звернення вирішуються позитивно. В анкетах думки батьків щодо питання, чи заклад враховує думку батьків під час прийняття важливих управлінських рішень розподілились так: o                так, завжди; – 54, 9 % o                частково враховує; – 37, 3 % o                переважно не враховує;- 4, 9% o                не враховує. – 2, 95 % В свої анкетах більшість учнів зазначає, що керівництво школи (гімназії, ліцею) доступне та відкрите до спілкування (коли у Вас є якась пропозиція або проблема, Ви можете прийти до директора та поспілкуватися) у такому співвідношенні: o                так-84, 7%; o                переважно так-15,3%; o                переважно ні-0%; o                ні-0%. На питання , чи керівництво школи (ліцею, гімназії) реагує на Ваші звернення (скарги/пропозиції), думки розподілилися так: o                так, звернення приймаються і розглядаються-100%;

4.2.2. Заклад освіти розміщує повну та актуальну інформацію, забезпечує змістовне наповнення та регулярне оновлення інформаційних ресурсів закладу освіти (інформаційні стенди, сайт закладу освіти, сторінки в соціальних мережах) Заклад освіти забезпечує змістове наповнення та вчасне оновлення інформаційних ресурсів. На сайті закладу розміщено актуальну інформацію щодо діяльності закладу. Інформація на сайті вчасно оновлюється, є актуальною. Розділ “Інформаційна прозорість та відкритість” містить всю необхідну інформацію про заклад відповідно до чинного законодавства. Заклад має також сторінку в соціальних мережах, де розміщується актуальна інформація та новини щодо діяльності закладу. Керівник зазначає, що заклад освіти для оприлюднення інформації використовує   сайт, фейсбук, інстаграм, вайбер- групи. Також, на інформаційних стендах висвітлюються заходи згідно плану роботи. Батьки у своїх анкетах зазначають, що отримують інформацію про діяльність закладу освіти з таких джерел: □                батьківські збори; – 35 ( 68, 3 %) □                інформація класного керівника; – 58 ( 70, 7 %) □                спільноти в соціальних мережах;- 18 ( 28, 5 %) □                сайт; – 52 ( 65, 1 %) □

4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей дляпрофесійного розвитку педагогічних працівників

4.3.1. У закладі освіти відсутні вакансії. Педагогічні працівники працюють за фахом. У закладі освіти укомплектовано кадровий склад, вакансій немає. Керівник закладу підтверджує, що вакансій в закладі немає. Усі педагогічні працівники закладу працюють за фахом, мають відповідну освіту та кваліфікаційний рівень. Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми

4.3.2. Керівництво закладу освіти застосовує заходи матеріального та морального заохочення до педагогічних працівників. Керівник закладу зазначає , що для морального та матеріального стимулювання учасників освітнього процесу використовуються грошові винагороди до Дня працівників освіти. Ще одним способом морального стимулювання в закладі є позачергова атестація та грамоти. Отже, в закладі освіти створено умови, які мотивують педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності, керівник і педагогічна рада закладу освіти відповідно до своїх повноважень застосовують заходи матеріального та морального заохочення до педагогічних працівників.

4.3.3. У закладі освіти створені умови для постійного підвищення кваліфікації, чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації педагогічних працівників. У закладі освіти створено умови для постійного підвищення кваліфікації, атестації. Розроблений, затверджений та оприлюднений ( на інформаційних стендах) перспективний план підвищення кваліфікації з урахуванням пропозицій педагогічних

працівників. В закладі розроблене, затверджене та оприлюднене Положення про порядок визнання результатів підвищення кваліфікації. Питання про підвищення кваліфікації, атестації вчителів розглядається на засіданнях педагогічної ради. Керівник закладу підтверджує, що є перспективний план підвищення кваліфікації педпрацівників, розроблено положення про підвищення кваліфікації. Заступник директора зазначає, що в кінці календарного року на засідання педагогічної ради складається план підвищення кваліфікації і затверджується рішенням педагогічної ради на календарний рік відповідно до перспективного плану. Отже, керівник і педагогічна рада закладу створюють умови для  постійного  підвищення  кваліфікації,  атестації,  сертифікації  педагогічних працівників.

Педагогічні працівники вважають, що керівництво закладу освіти сприяє їхньому професійному розвиткові Анкетування педагогічних працівників засвідчує, що у закладі освіти створені умови для постійного підвищення кваліфікації педагогів, їх чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації, а саме: o       так; – 81,5 % o                      переважно так; – 18,5 % o                      переважно ні; -0% o                      ні. – 0%. Що перешкоджає вашому професійному розвитку? (можливо обрати декілька варіантів відповідей) □                опір з боку керівництва; – 0 ( 0%) □                відсутність матеріального заохочення з боку керівництва;- 4 ( 7,4%) □                недостатня матеріально-технічна база;- 0 □                погані умови праці;- 0 □                жодних перешкод; 0 □                інше (надмірна завантаженість)  1 ( 1, 9%) Отже, більшість педагогічних працівників вважають, що керівник і педагогічна рада закладу сприяє їхньому професійному розвиткові.

4.4 Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою

Права педагогічних працівників дотримуються у закладі – Так- 63%. Переважно так- 37%) Отже, більшість учасників освітнього процесу, вважають, що їхні права в закладі освіти не порушуються.

4.4.2. Учасники освітнього процесу вважають, що їхні пропозиції враховуються під час прийняття управлінських рішень. У анкетах щодо врахування думку батьків під час прийняття важливих управлінських рішень зазначені наступні відповіді: o                так, завжди; – 54, 9 % o                частково враховує; – 37, 3 % o                переважно не враховує;- 4, 9% o                не враховує. – 0 Учні зазначили в анкетах, що брали участь у вирішенні таких питань(можливо було обрати декілька варіантів відповідей) □                оформлення та дизайн навчальних кабінетів та інших приміщень-36%; □                визначення курсів за вибором і факультативів-41,3%; □                режим роботи школи-8 %; □                тематика гуртків-14, 7%; □                дозвілля-29,3%; □                моя думка не враховувалась щодо жодного із варіантів – 0 Педагогічні працівники в        анкетах      зазначили  наступне: Керівництво враховує пропозиції, надані педагогічними працівниками щодо підвищення якості  освітнього  процесу  –  Так-  79,6%.  Переважно  так-  20,  4%) Отже, більшість учасників освітнього процесу вважають, що їхні пропозиції враховуються під час прийняття управлінських рішень. Хоча є невеликий відсоток учасників освітнього процесу, які вважають, що їхні пропозиції не враховуються.

4.4.3. Керівництво сприяє участі громадського самоврядування у вирішенні питаньщодо діяльності закладу освіти. В закладі працюють такі органи громадського самоврядування як ГО батьків, профспілковий комітет, педагогічна рада, учнівське самоврядування. У кожному класі є батьківські комітети, відбуваються періодично класні батьківські збори. Голова учнівського парламенту зазначає, що учнівське самоврядування залучається до вирішення різних питань, вносить свої пропозиції щодо роботи закладу, вносить пропозиції до річного плану роботи школи, входить до робочих груп з розробки різних положень. Отже, керівник і педагогічна рада закладу освіти сприяють участі громадського самоврядування у вирішенні запитань щодо діяльності закладу освіти

4.4.4. Керівництво закладу підтримує освітні та громадські ініціативи учасників освітнього процесу. Керівник закладу освіти підтримує громадські ініціативи учасників освітнього процесу, які спрямовані на розвиток закладу, про що свідчать журнали реєстрації вхідних і вихідних документів, накази з основної діяльності. Представник учнівського самоврядування зазначає, що в закладі реалізуються проєкти, ініційовані учнівським самоврядуванням, наприклад, проведення заходів до Дня Валентина Анкетування учнів засвідчує наступні результати щодо участі в заходах, проєктах: 1.В яких ініціативах (заходах, проектах, подіях тощо) Ви берете участь? Які організовуються в класі Постійно-30%. Часто-40%.               Іноді-29%.         Ніколи-1%. Які стосуються усієї школи   Постійно- 12, 85%.       Часто-42, 86% .              Іноді-30%. Ніколи- 14, 28%.

Ініціативи на рівні громади (району, міста/села, області) Постійно- 17,14%         Часто-20%) Іноді-32, 86%.    Ніколи- 30%. 2. . Найчастіше участь у вищезазначених заходах Ви брали: o                за власною ініціативою-62,7%; o                за ініціативи однокласників-8,6%; o                з ініціативи класного керівника-18,7%; o                з ініціативи керівництва школи-8%; o                за примусом-1,4%. 3Які позаурочні заходи організовуються у школі?(можливо обрати декілька варіантів відповідей) □                екскурсії-48%; □                майстер-класи-5, 3%; □                пікніки на природі-20%; □                походи в кіно-5,3%; □                спортивні свята-38, 7%; □                відвідування кінотеатрів, театрів, музеїв, виставок тощо-18%; □                інше (інше-8,6%, лінійки,  нічого -5,2% . Анкетування                 педпрацівників   показало              наступні         результати: Керівництво підтримує ініціативи педагогічних працівників щодо розвитку закладу і місцевої   громади     Так-  79,6%.        Переважно          так-20,4%) Отже, керівник закладу освіти, його заступники, органи управління закладу освіти здебільшого підтримують освітні та громадські ініціативи учасників освітнього процесу, які спрямовані на сталий розвиток закладу та участь у житті місцевої громади (культурні, спортивні, екологічні проекти, заходи тощо, хоча є відсоток учасників освітнього процесу, які вважають, що їхні ініціативи не підтримуються.

4.4.5. Режим роботи закладу освіти враховує потреби учасників освітнього процесу, особливості діяльності закладу. Режим роботи закладу освіти враховує потреби учасників освітнього процесу та особливості діяльності закладу освіти. Режим роботи закладу схвалений на засіданні педагогічної  ради та      затверджений      наказом     керівника. Анкетування батьків щодо задоволення організацією освітнього процесу в закладі показало наступні результати: o                так, задоволений / задоволена; – 63,9 % o                переважно задоволений / задоволена; – 33% o                переважно не задоволений / не задоволена; – 5, 1%) o                не задоволений / не задоволена. Отже, режим роботи закладу освіти враховує потреби більшості учасників освітнього процесу, особливості діяльності закладу, проте є окремі учасники освітнього процесу, які не задоволені режимом роботи закладу.

Розклад навчальних занять у закладі освіти сформований відповідно до освітньої програми. Розклад уроків закладу відповідає освітній програмі, санітарно-гігієнічним нормам, розподіл навчального навантаження зроблено з врахуванням вікових особливостей учнів. Розклад уроків затверджений наказом керівника закладу. Заступник керівника підтверджує, що розклад уроків відповідає вимогам санітарного регламенту та типовими навчальними програмами, на їх підставі складаються навчальні плани, відповідно до кількості годин варіативної та інваріантної частин складається розклад. Під час анкетування були отриманні наступні відповіді учнів щодо задоволення розкладом занять? o                так, цілком задовольняє-87%; o                переважно задовольняє- 10 %; o                переважно не задовольняє-3 %;

o       цілком не задовольняє-0 Якщо розклад занять не задовольняє, то чому? □                є дні тижня перевантажені складними предметами-8 (61,5%); □                складні предмети на перших/останніх заняттях -3 (23,1%); □                багато занять  -8 (61,5%); □                фізкультура – усередині дня -2(15,4%); □                великий обсяг домашніх занять-3 (23,1%); □                інше (малі перерви, не встигаю поїсти -1 (7,7%) ) . Отже, у розкладі навчальних занять забезпечено розподіл рівномірного навчального навантаження відповідно до вікових особливостей учнів, проте є учні, які вважають, що деякі дні тижня перевантажені складними предметами.

4.4.6 У закладі освіти реалізуються індивідуальні освітні траєкторії здобувачів освітияк за заявами батьків, так і за ініціативою закладу освіти Керівник закладу забезпечує розроблення та затвердження індивідуальних навчальних планів ( у разі потреби). В закладі розроблено та затверджено індивідуальні навчальні плани для учнів з ООП, наявні заяви батьків, питання розглядалося на засіданні педагогічної  ради.   Отже,  керівник  закладу  освіти  забезпечує  розроблення  та  затвердження індивідуальних навчальних планів, запроваджує дистанційну (за наявності ресурсів) та індивідуальну, сімейну форми здобуття освіти (у разі потреби)

4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності

4.5.1. Керівництво закладу освіти забезпечує реалізацію заходів щодо формування академічної доброчесності, у тому числі через навчання, проходження курсів педагогічними працівниками. В закладі розроблено та оприлюднено ( на сайті закладу) Положення про академічну доброчесність. Для розроблення Положення було створено робочу групу, до якої включено педагогічних працівників, представників батьківської громадськості, членів учнівського самоврядування. Положення схвалено на засіданні педагогічної ради, оприлюднено на інформаційних стендах та на сайті закладу. В Положенні наявні механізми покарання за порушення академічної доброчесності. В річному плані закладу прослідковуються питання розгляду дотримання в закладі освіти принципів академічної доброчесності ( щомісячно заплановані заходи з учнями, педпрацівниками). Отже, керівник і педагогічна рада закладу освіти відповідно до своїх повноважень забезпечують дотримання принципів і визначених законом академічної доброчесності

Здобувачі освіти та педагогічні працівники поінформовані щодо дотримання академічної доброчесності. В закладах проводиться інформаційно-просвітницька робота щодо дотримання академічної доброчесності. Наприклад, в анкетах учні зазначили наступне, що бесіди про важливість дотримання академічної доброчесності: неприпустимість списування та плагіату, необхідності вказувати джерела інформації, які використовуються , а саме: □                так, регулярно проводяться-68%; □                так, але нерегулярно-30,7%; □                тільки на початку навчального року-4%; □                подібні заходи не проводились-2,7%; □                не розумію, про що йдеться-0 %. Педагогічні працівники зазначили в анкетах, що       роблять наступне для забезпечення академічної доброчесності в своїй професійній діяльності: □                при використанні інформації завжди вказую використане джерело; – 73, 1%. Отже, в закладі проводиться інформаційно –просвітницька роботи щодо дотримання академічної доброчесності, але невеликий відсоток учасників освітнього процесу ще не

Рівні оцінювання за вимогами:

• Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань – достатній рівень.
• Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм – достатній рівень.
• Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників- достатній рівень.
• Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою – достатній рівень.
• Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності – достатній рівень.

Заступник директора з навчально-виховної роботи        В.П.Потурай

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Критерії, правила і процедури оцінювання учнів

Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти  Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.
Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням
компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові  компетентності.
До ключових компетентностей належать:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова,усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних
життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою,спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань,усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань,умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність,відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основами цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя,усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей,дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:
– контролююча – визначає рівень досягнень кожного учня (учениці),готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
– навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
– діагностико-коригувальна – з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
– стимулюючо-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;
– виховна – сприяє формуванню умінь відповідальноі зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.
При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають враховуватися:
– характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість,цілісність;
– якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
– сформованість предметних умінь і навичок;
– рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
– досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);
– самостійність оцінних суджень.
Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну.
Повнота знань – кількість знань, визначених навчальною програмою.
Глибина знань – усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань.
Гнучкість знань – уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань;
уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.
Системність знань – усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.
Міцність знань – тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.
Знання є складовою умінь учнів діяти.
Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.
Навички – дії, доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.
Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання,почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи,пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання в освітній діяльності, зростанні вимог до своїх навчальних досягнень.
Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.
Вони визначаються за такими характеристиками:
Перший рівень – початковий. Відповідь здобувача освіти фрагментарна,характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.
Другий рівень – середній. Здобувач освіти відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.
Третій рівень – достатній. Здобувач освіти знає істотні ознаки понять, явищ, зв’язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь здобувача освіти правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.
Четвертий рівень – високий. Знання здобувачів освіти є глибокими,міцними, системними; вони вміють застосовувати їх для виконання творчих завдань; їх навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо. Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.
Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному,формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.
Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу(листи МОН від 18.05.2018 №2.2-1250 та від 21.05.2018 №2.2-1255) , учнів 2класу відповідно до Методичних рекомендацій оцінювання навчальних досягнень учнів 2 класів (наказ МОН від 27.08.2019 року №1154)
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання
навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.
Державна підсумкова атестація здобувачів загальної середньої освіти  здійснюється відповідно до Положення про Державну підсумкову атестацію.
Державна підсумкова атестація учнів – це форма контролю відповідності освітнього рівня випускників закладу загальної середньої освіти І,ІІ,ІІІ рівнів.
Атестація може проводитись у формі зовнішнього незалежного оцінювання. У такому випадку порядок її проведення визначається порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти,  який встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Показники: рівень успішності, кількість переможців Всеукраїнських учнівських олімпіад ІІ,ІІІ,ІV етапів, творчих та інтелектуальних конкурсів,результативність працевлаштування випускників, рейтинг школи у громаді.області, Україні.

Критерії,правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педпрацівників

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності в закладі освіти передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства. Вимоги до педагогічних працівників встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2143-ѴІІІ, чинного з
28.09.2017 року.
Процедура призначення на посаду педагогічних працівників регулюється чинним законодавством (укладення трудових договорів) відповідно до встановлених вимог (ст. 24 Закону «Про загальну середню освіту»). Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників у закладі є:
– стан забезпечення кадрами відповідно до фахової освіти;
– освітній рівень педагогічних працівників;
– результати атестації;
– систематичність підвищення кваліфікації;
– наявність педагогічних звань, почесних нагород;
– наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;
– участь в експериментальній діяльності;
– результати освітньої діяльності;
– оптимальність розподілу педагогічного навантаження;
– показник плинності кадрів.
З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів закладу освіти  шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється  відповідно до статті 59 Закону України “Про освіту” і за такими видами:
– довгострокове підвищення кваліфікації: курси;
– короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінарипрактикуми, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо.
Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників  затверджує педагогічна рада закладу.
Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних  працівників є їх атестація.
Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника  включає в себе атестацію та сертифікацію.
Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників проводиться відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників (наказ № 930 від 06.10.2010 року)
Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України “Про освіту”. Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.
Сертифікація педагогічних працівників – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.
Сертифікація педагогічного працівника відбувається відповідно до Положення про сертифікацію педагогічних працівників (постанова Кабінету міністрів України від 27 грудня 2018 року, № 1190).

Критерії, правила і процедури оцінювання освітнього середовища

Критерії,правила і процедури оцінювання управлінської діяльності

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності визначає стратегію управління в закладі освіти, напрямки ефективних змін та розвитку освітньої системи. Для цього застосовується моніторинг якості освітнього процесу у закладі освіти як система збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про стан освітнього процесу чи окремих його елементів із метою інформаційного забезпечення управління та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо підвищення ефективності функціонування усіх складових освітнього процесу, їхній взаємодії для досягнення очікуваних й запланованих результатів, а також  інноваційного розвитку закладу освіти.

Управління процесом забезпечення  якості освіти у закладі освіти регулюється внутрішніми нормативно-правовими документами (Статутом, положеннями, рішеннями, наказами тощо), що визначають зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти та механізми її забезпечення.

Процедура управління процесом забезпечення якості освіти включає:

– ухвалення рішення про початок формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

– призначення відповідальних за розробку, впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

– навчання педпрацівників правилам і процедурам впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

– формування та підготовка аналітичної групи з визначення ефективності впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти на окремих етапах та у цілому;

– формування Політики та Цілей у сфері якості (на перспективу,навчальний рік тощо);

– визначення видів діяльності та процесів у рамках складових внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

– визначення та розвиток системи моніторингу якості в закладі;

– удосконалення системи аналізу та прийняття підсумкових рішень.

Відповідальні за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності є педагогічні працівники, методичні структури, педагогічна рада закладу освіти, директор (заступник директора з навчально-виховної роботи) шляхом узгодженості (координації) діяльності щодо забезпечення необхідного рівня якості освітнього процесу.

З метою позитивного впливу на якість освіти необхідним є організаційний компонент у процесі формування внутрішньої системи, а саме:

– виокремлення в структурі закладу освіти осіб, що беруть участь у процесі управління якістю освіти (завуч, координатор програм, керівник методичних структур);

– проведення заходів щодо навчання адміністративних та педагогічних працівників закладу навичкам роботи щодо забезпечення якості освітнього процесу, підвищення оцінної культури педагогів;

– розширенні зв’язків закладу освіти з іншими освітніми установами,науковими організаціями.

Критерії ефективності управлінської діяльності щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

– наявність нормативних документів, де закріплені вимоги за якістю освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);

– оптимальність та дієвість управлінських рішень;

– керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність підрозділу або посадової особи, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);

– формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової;

– підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня

та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;

–  наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення  високого рівня якості освітнього процесу

https://drive.google.com/drive/folders/13nEPOCrkKGxE_yTxJZzecPQeycctXGhp?usp=sharing

РЕЗУЛЬТАТИ САМООЦІНЮВАННЯ ЗА НАПРЯМОМ «ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ»

Напрям 3. Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти

Критерій 3.1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність

У Мстишинській гімназії Боратинської сільської ради  календарний (календарно-тематичний) план є основним робочим документом вчителя. Він допомагає досягти очікуваних результатів навчання. Календарно-тематичне планування розробляється вчителем самостійно або спільно з іншими педагогами в структурі методичного об’єднання (комісії) закладу освіти.

Календарно-тематичний план, навчальна програма синхронізовані з освітньою програмою закладу освіти. Обсяг запланованих годин за планом не перевищує годин навчального плану освітньої програми закладу.

У процесі вивчення роботи педагогів щодо календарно-тематичного планування зверталася увага на такі аспекти:

• відповідність планів Державним стандартам загальної середньої освіти;
• відповідність очікуваним результатам навчально-пізнавальної діяльності учнів згідно з навчальними програмами з предметів (курсів);
• відповідність структури і обсягу календарно-тематичного плану освітній програмі закладу освіти, навчальному плану.

Як було оцінено виконання даного критерію

Для оцінки виконання даного критерію було вивчено такі питання:

• Чи наявні у вчителів календарно-тематичні плани?
• Чи забезпечує календарно-тематичне планування досягнення очікуваних результатів навчання, що передбачені Державним стандартом загальної середньої освіти?
• Чи відповідає зміст календарно-тематичного планування очікуваним результатам навчально-пізнавальної діяльності учнів згідно з навчальними програмами предметів (курсів)?

Методи збору інформації, які було використано

• Вивчення документації (календарно-тематичні плани).
• Опитування (анкетування вчителів).

Результати опитування вчителів

(в опитуванні брали участь 12  вчителів)

Які джерела/ресурси Ви використовуєте при розробленні календарно-тематичного планування? (можливо обрати декілька варіантів відповідей)

№ з/п	Перелік тверджень	Кількість чоловік	%
	зразки, що пропонуються фаховими виданнями;	10	83
	розробки з інтернет-сайтів і блогів, що стосуються викладання конкретного предмету	8	67
	рекомендації Міністерства освіти і науки України;	11	92
	досвід, запозичений у колег;	6	50
	спільна робота з колегами;	3	25
	власний досвід	6	50

Критерій 3.1.2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування в учнів ключових компетентностей і умінь, спільних для всіх компетентностей

Процес навчання не може спиратися лише на передачу знань і навичок від учителя до учня. Педагоги мають вчити учнів використовувати набуті знання у повсякденній діяльності, робити висновки, самостійно ухвалювати рішення, критично мислити. Щоб досягти цієї мети, зміст навчального заняття, види роботи вчителя потрібно спрямовувати на оволодіння учнями ключовими компетентностями, простежувати у викладанні предметів (курсів) наскрізні змістові лінії (уміння, спільні для всіх компетентностей).

Як було оцінено виконання даного критерію

Для оцінки виконання даного критерію було вивчено такі питання:

1. Обговорено на засіданнях педагогічної ради реалізацію нової науково-методичної проблеми, над вирішенням якої працює заклад освіти. Визначено етапи роботи та пріоритетні напрямки діяльності.
2. У календарно-тематичних планах, навчальних програмах учителі передбачали види робіт, спрямовані на розвиток оволодіння учнями ключовими компетентностями.
3. Вивчено роботу вчителів шляхом спостереження за проведенням навчальних занять.

Що оцінюємо

• Чи простежують вчителі під час проведення навчальних занять зв’язок навчального контенту з життям, чи розглядають практичні проблемні ситуації, простежують наскрізні змістові лінії?
• Чи простежується розвиток критичного мислення учнів, вміння робити висновки, самостійно ухвалювати рішення під час проведення навчальних занять?

Методи збору інформації, які було використано

• Спостереження (за проведенням навчальних занять).
• Усне опитування.
• Опитування (анкетування учнів).
• Вивчення документації (календарно-тематичні плани)

Чи використовується під час навчання та позаурочних заходів

(у опитуванні брали участь 37 учнів )

№ з/п	Перелік тверджень	Кількість чоловік				%
		постійно	часто	інколи	ніколи	постійно	часто	інколи	ніколи
	Лабораторне обладнання	3	5	35	4	8	14	95	11
	Мультимедійне обладнання (інтерактивна дошка, проектори, телевізори)	3	11	23	–	8	30	62	–
	Комп’ютерна техніка та програми та/або гаджети	10	20	7	–	27	54	19	–
	Візуалізація корисної інформації (карти, графіки, формули тощо)	19	10	7	1	51	54	19	3
	Інтернет	7	13	16	1	54	35	43	3
	Наочність (муляжі, моделі, макети, гербарії, колекції)	2	7	17	11	5	54	50	62
	Спортивна зала/спортивний майданчик	30	4	2	1	81	11	5	3
	Спортивний інвентар (м’ячі, обручі, гімнастична стінка, канат, ракетки, гімнастичні палиці, скакалки тощо)	31	2	3	1	84	5	8	3

Критерій 3.1.3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів (за потреби)

Як було оцінено виконання даного критерію

Для оцінки виконання даного критерію було вивчено такі питання:

• Чи використовується в закладі освіти розроблення індивідуальних освітніх траєкторій, індивідуальних програм розвитку для дітей, які цього потребують?
• Чи наявна співпраця при розробленні індивідуальної освітньої траєкторії та індивідуальної програми розвитку між учителями, учнем/ ученицею, практичним психологом і батьками?
• Чи використовувались для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії інші організаційні форми освітнього процесу, крім класно-урочної?

Методи збору інформації

• Опитування (анкетування учнів і батьків).
• Вивчення документації (індивідуальні навчальні плани)

Результати опитування вчителів

(у опитуванні брали участь 12 вчителів)

Яку підтримку Ви надаєте учням у їхньому навчанні?

№ з/п	Перелік тверджень	Кількість чоловік	%
	мотивую до вивчення предмету, створюючи ситуацію успіху під час навчальних занять	12	100
	беру участь у розробці та реалізую індивідуальні освітні траєкторії для учнів	10	88
	надаю індивідуальні консультації	8	76
	даю можливість учням висловлювати власну думку, сприймаю їхні погляди, підтримую ініціативи	12	100
	створюю на заняттях атмосферу взаємоповаги, творчості, співпраці	12	100
	розробляю різнорівневі завдання та пропоную дітям самостійно обрати рівень складності	12	100
	ніяк не підтримую	–	–

Результати опитування батьків(у опитуванні брали участь 43 особи)

Перелік тверджень	Кількість чоловік/відсоток
Ви задоволені організацією освітнього процесу в школі?	Так, задоволений	Переважно задоволений	Переважно незадоволений	Не задоволений
	40/96	3/4	*	6/3

 

Критерій 3.1.4. Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, вебсайти, блоги тощо)

Одним із результатів реалізації набутого досвіду педагогічними працівниками є створені/використовувані ними освітні ресурси. Основні види освітніх ресурсів, які можуть створюватися або використовуватися педагогічними працівниками:

• календарно-тематичні плани;
• плани-конспекти, розробки, сценарії проведення навчальних занять;
• додаткові інформаційні матеріали для проведення навчальних занять; • тести, контрольні та моніторингові роботи;
• практичні та проєктні завдання для роботи учнів;
• завдання для самостійного опрацювання;
• навчальні програми;
• електронні освітні ресурси для технології дистанційного навчання;
• критерії оцінювання навчальних досягнень учнів при проведенні різних видів робіт;
• інші інформаційні ресурси.

Як було оцінено виконання даного критерію

Для оцінки виконання даного критерію було вивчено такі питання:

• Чи розробляють вчителі публікації, методичні розробки, матеріали до навчальних занять?
• Чи використовують розроблені освітні ресурси у процесі проведення навчальних занять, зокрема із застосуванням технології дистанційного та змішаного навчання?
• Чи формує вчитель власне педагогічне портфоліо?
• Чи відбувається обмін досвідом між вчителями у закладі освіти?

Методи збору інформації

Вивчення документації (ознайомлення зі створеними освітніми ресурсами).

 

Критерій 3.1.5. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей в учнів у процесі їхнього навчання, виховання та розвитку

Одним із ключових компонентів формули НУШ (Концепція «Нова українська школа») є наскрізний процес виховання, який формує цінності.

Як було оцінено виконання даного критерію

Для оцінки виконання даного критерію було вивчено такі питання:

• Чи простежується наскрізний процес виховання під час проведення навчальних занять?
• Чи поєднують вчителі виховний процес із формуванням ключових компетентностей та наскрізних умінь учнів?

Методи збору інформації

• Спостереження (за проведенням навчальних занять).

 

Критерій 3.1.6. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні (цифрові) технології в освітньому процесі

Використання інформаційних ресурсів та інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі дає змогу підвищити продуктивність роботи, раціональними шляхами досягати необхідного результату. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) — це технології, спрямовані на створення, розповсюдження та обробку інформаційних ресурсів.

Як було оцінено виконання даного критерію

Для оцінки виконання даного критерію було вивчено такі питання:

• Чи володіють педагогічні працівники навичками використання комп’ютерних технологій в освітньому процесі?
• Чи використовують вчителі ІКТ у викладацькій діяльності?
• Чи вдосконалюють вчителі свої навички з використання ІКТ?

Методи збору інформації

• Вивчення документації (електронні освітні ресурси, протоколи засідань педагогічної ради).
• Спостереження (за навчальним заняттям).

Вимога/правило 3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

Критерій 3.2.1. Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з особами з особливими освітніми потребами

Професійне зростання, підвищення кваліфікації вчителя — це безперервний процес. Причому цей процес не обмежується якоюсь однією формою. Це участь педагогічних працівників у різноманітних тренінгах, конференціях, семінарах, вебінарах, онлайн-курсах тощо.

Як було оцінено виконання даного критерію

Для оцінки виконання даного критерію було вивчено такі питання:

• Чи використовує вчитель різні форми підвищення кваліфікації?
• Чи відповідають напрями підвищення кваліфікації освітній програмі закладу освіти?
• Чи простежується в закладі освіти зростання якісно-кваліфікаційного рівня педагогічних працівників?

Методи збору інформації

• Вивчення документації (портфоліо педагогічного працівника, протоколи засідань педагогічної ради, накази керівника з основної діяльності, річний план роботи закладу освіти, свідоцтва і сертифікати про підвищення кваліфікації).
• Спостереження (за проведенням навчальних занять)
• Опитування (анкетування вчителів)

Результати опитування вчителів

(у опитуванні брали участь 12 вчителів)

За якими формами відбувалося підвищення Вашої професійної кваліфікації? (можливо обрати декілька варіантів відповідей)

№ з/п	Перелік тверджень	Кількість чоловік	%
	Курси ВІППО	12	100
	Методичні семінари	10	84
	Конференції	2	7
	Майстер-класи	5	37
	Вебінари	12	100
	Онлайн-курси	12	100
	самоосвіта	12	100

 

Яку тематику для професійного зростання Ви обирали впродовж останніх 5 років? (можливо обрати декілька варіантів відповідей)

 

№ з/п	Перелік тверджень	Кількість чоловік	%
	законодавче забезпечення освітнього процесу	10	82
	методичні аспекти викладання предметів та курсів	12	100
	інклюзивне навчання	9	87
	форми організації освітнього процесу	8	79
	профілактика та прояви девіантної поведінки здобувачів освіти	4	17
	психологічні особливості роботи зі здобувачами освіти різних вікових категорій	9	87
	безпечне освітнє середовище	2	14
	формування у здобувачів освіти громадянської позиції	7	55
	використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті	2	14
	ділове українське мовлення	2	14

       У закладі освіти створені умови для постійного підвищення кваліфікації педагогів, їх чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації тощо?

№ з/п	Перелік тверджень	Кількість чоловік	%
1	Так	10	86
2	Переважно так	4	14
3	Переважно ні	–	–
4	ні	–	–

Що перешкоджає вашому професійному розвитку? (можливо обрати декілька варіантів відповідей)

№ з/п	Перелік тверджень	Кількість чоловік	%
	опір з боку керівництва	–	–
	відсутність матеріального заохочення з боку керівництва
	недостатня матеріально-технічна база
	погані умови праці	–	–
	жодних перешкод	14	100

 

Критерій 3.2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проєктах, залучаються до роботи як освітні експерти

Якість освітньої діяльності неможлива без інновацій. Інноваційна діяльність в освіті виявляється передусім в оновленні та освоєнні нового змісту освіти. У КЗ «Академічна гімназія Кропивницької міської ради» педагоги можуть брати участь у освітніх проєктах, які реалізуються закладом освіти, а також іншими установами та організаціями.

Як було оцінено виконання даного критерію

Для оцінки виконання даного критерію було вивчено такі питання:

• Чи беруть участь педагогічні працівники в інноваційній, дослідно-експериментальній діяльності?
• Які результати інноваційної діяльності вчителя?
• Чи впроваджуються результати дослідно-експериментальної роботи в освітній процес закладу?
• Чи залучаються педагогічні працівники закладу освіти у якості освітніх експертів до участі в інституційних аудитах, експертизи і розроблення тестових завдань ЗНО?

Методи збору інформації

• Вивчення документації (свідоцтва та сертифікати освітніх експертів, які зберігаються в особових справах педагогічних працівників, публікації педагогічних працівників)

 

Вимога/правило 3.3. Налагодження співпраці з учнями, їх батьками, працівниками закладу освіти

Критерій 3.3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства

Для забезпечення необхідного розвитку дитини необхідно будувати освітній процес на засадах педагогіки партнерства між усіма учасниками освітнього процесу. Педагогіка партнерства передбачає роль учня як рівноправного учасника освітнього процесу, відповідального за результати свого навчання.

Як було оцінено виконання даного критерію

Для оцінки виконання даного критерію було вивчено такі питання:

• Чи простежуються під час освітнього процесу можливості розвитку учнів та їхня самореалізація?
• Чи забезпечується в ході освітнього процесу психологічний комфорт дитини?
• Чи реалізується у закладі освіти персоніфікований підхід у роботі з учнями?
• Чи застосовуються диференційовані завдання?
• Які організаційні заходи із впровадження особистісно орієнтованого навчання здійснюються в закладі освіти?

Методи збору інформації

• Спостереження (за проведенням навчальних занять).
• Опитування (анкетування учнів).

Результати опитування учнів

(у опитуванні брали участь 37 учнів)

№ з/п	Перелік тверджень	Кількість чоловік				%
		так	Переважно так	Переважно ні	Ні	так	Переважно так	Переважно ні	Ні
	Учителі мене підтримують	9	23	4	1	24	62	11	3
	Учителі вірять у мене і мої успіхи	9	19	9	–	24	51	24	–
	Учителі мене поважають	12	22	2	1	33	59	5	3
	На моє прохання вчителі мені допомагають	18	18	1	–	49	49	3	–

 

Критерій 3.3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками учнів з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотний зв’язок

Не менш важливим складником формування атмосфери довіри є налагодження комунікації між учасниками освітнього процесу. Таке спілкування може мати різноманітні формати, але всі можливі формати мають об’єднувати такі спільні риси:

• повага до іншої людини;
• відкритість;
• конструктивність;
• неформальність.

Як було оцінено виконання даного критерію

Для оцінки виконання даного критерію було вивчено такі питання:

• Чи комунікують педагогічні працівники з батьками, наскільки системно це відбувається?
• Який зворотний зв’язок найчастіше отримують батьки від педагогів?
• Через які канали найчастіше відбувається комунікація з батьками?
• Чи використовуються для комунікування різні канали зв’язку, інтерактивна Інтернет-платформа чи інші онлайн-ресурси?
• Чи є позитивний результат комунікування педагогічних працівників із батьками?
• Яка частка батьків позитивно оцінює результати комунікування.

Методи збору інформації

Опитування (анкетування батьків, педагогічних працівників)

Результати опитування вчителів  (у опитуванні брали участь 14 вчителів)

Які форми комунікації з батьками Ви використовуєте? (можливо обрати декілька варіантів відповідей)

№ з/п	Перелік тверджень	Кількість чоловік	%
	Батьківські збори	14	100
	Індивідуальне спілкування з батьками	14	100
	Не бачу сенсу в комунікації з батьками	–	–

 

Результати опитування батьків  ( у опитування брали участь 65 особи)

 

Педагоги закладу освіти забезпечують зворотній зв’язок із Вами?

№ з/п	Перелік тверджень	Кількість чоловік	%
	Так, завжди	56	72
	Переважно так	9	28
	іноді
	Ні,ніколи

 

 У який спосіб Ви отримуєте інформацію про діяльність закладу освіти (можливо обрати декілька варіантів відповідей)?

№ з/п	Перелік тверджень	Кількість чоловік	%
	батьківські збори	56	68
	інформація класного керівника	65	100
	спільноти в соціальних мережах	17	46
	сайт	41	88
	інтерактивна платформа

Критерій 3.3.3. У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці

Одним із чинників, який впливає на професійне зростання педагогічних працівників, є співпраця і комунікація з колегами, налагодження командної роботи. Атмосфера доброзичливості в педагогічному колективі сприяє ефективному розв’язанню освітніх проблем. Взаємне збагачення педагогічними здобутками, спільний пошук оптимальних методів і форм викладання призводить до професійного зростання та вдосконалення системи освітньої діяльності.

Серед методичних та організаційних форм командної роботи педагогічних працівників,що впливають на якість освітньої діяльності в закладі освіти визначені:

• спільне планування роботи;
• робота над розв’язанням відповідної науково-методичної проблеми;
• взаємовідвідування навчальних занять;
• інтеграція змісту навчальних предметів;
• поширення педагогічного досвіду.

Як було оцінено виконання даного критерію

Для оцінки виконання даного критерію було вивчено такі питання:

• В яких формах відбувається співпраця між педагогічними працівниками у закладі освіти?
• Чи наявне і наскільки ефективне в закладі освіти наставництво?
• Які основні результати командної співпраці можна відзначити?

Методи збору інформації

• Вивчення документації (протоколи засідання педагогічної ради і нарад при директорові).
• Опитування (анкетування педагогів)

 

Результати опитування вчителів (у опитуванні брали участь 15 вчителів)

            Психологічний клімат закладу освіти сприяє співпраці педагогів?

№ з/п	Перелік тверджень	Кількість чоловік	%
	так, у закладі створені всі умови для співпраці	15	100
	в цілому так, але співпраця, переважно, є ситуативною
	в цілому ні, співпраця з колегами практично відсутня;	–	–
	психологічний клімат закладу не сприяє співпраці.	–	–

Оцініть діяльність педагогічної ради закладу освіти

№ з/п	Перелік тверджень	Кількість чоловік
		так	Переважно так	Переважно ні	ні
	Педагогічна рада функціонує системно та ефективно, розглядаються актуальні питання діяльності закладу, рішення приймаються колегіально і демократично	14		–	–
	Педагогічна рада функціонує системно, але помітна відсутність активності у педагогічних працівників під час прийняття рішень	1
	У діяльності педагогічної ради відсутня системність, розглядаються виключно поточні питання
	Діяльність педагогічної ради заважає системі управлінської діяльності у закладі освіти

Вимога/правило 3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання учнів на засадах академічної доброчесності

Критерій 3.4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності

Академічна доброчесність є невід’ємною складовою забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти, а дотримання принципів академічної доброчесності під час освітнього процесу впливає не лише на якість шкільної освіти, а й на формування в учнів таких важливих цінностей, як чесність, довіра, справедливість, взаємоповага, відповідальність.

Адміністрацією закладу періодично моніториться стан дотримання норм академічної доброчесності у закладі освіти. Церобиться шляхом вивчення публікацій педагогічних працівників, опитування педагогічних працівників і учнів, спостережень за проведенням навчальних занять.

Як було оцінено виконання даного критерію

Для оцінки виконання даного критерію було вивчено такі питання:

• Чи дотримуються педагогічні працівники норм академічної доброчесності в освітній діяльності?
• Чи розробляють вчителі завдання, спрямовані на творчу і аналітичну роботу учнів, критичне мислення?

Методи збору інформації

• Спостереження (за проведенням навчального заняття).
• Опитування (анкетування педагогів; учнів).
• Вивчення документації (документ про академічну доброчесність у закладі освіти, протоколи засідань педагогічної ради)

 

Результати опитування вчителів(у опитуванні брали участь 15 вчителів)

Що Ви робите для того, щоб запобігати випадкам порушень академічної доброчесності серед учнів (списування, плагіат, фальсифікація тощо)? (можливо обрати декілька варіантів відповідей)

№ з/п	Перелік тверджень	Кількість чоловік	%
	знайомлю учнів з основами авторського права	13	86
	проводжу бесіди щодо дотримання академічної доброчесності	14	95
	на уроках даю такі завдання, які унеможливлюють списування	9	66
	використовую методичні розробки для формування основ академічної доброчесності	2	10
	вважаю це зайвим	1	2

 

Що саме Ви робите для забезпечення академічної доброчесності в своїй професійній діяльності?

№ з/п	Перелік тверджень	Кількість чоловік	%
	при використанні інформації завжди вказую використане джерело	15	100
	унеможливлюю списування (добираю відповідні завдання, застосовую індивідуальні варіанти завдань)	10	84
	оцінюю результати навчання учнів об’єктивно і неупереджено	15	100
	проводжу бесіди відповідної тематики з учнями та їхніми батьками	10	84
	вказую колегам на плагіат в їхніх матеріалах	–	–
	не вважаю за потрібне щось робити	–	–

Критерій 3.4.2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності учням

У нашому закладі вчителі наголошують, що доброчесність — це один із чинників, який забезпечує розвиток суспільства. У структурі методичної роботи закладу освіти, в роботі шкільних методичних об’єднань досліджується питання академічної доброчесності.

Як було оцінено виконання даного критерію

Для оцінки виконання даного критерію було вивчено такі питання:

• Чи інформують педагогічні працівники учасників освітнього процесу про норми академічної доброчесності та їх важливість?
• Чи розробляють вчителі завдання, які унеможливлюють списування?

Методи збору інформації

• Спостереження (за проведенням навчальних занять).
• Опитування (анкетування учнів)

Результати опитування учнів (у опитуванні брали участь 37учнів)

Проводяться з Вами бесіди про важливість дотримання академічної доброчесності: неприпустимість списування та плагіату, необхідності вказувати джерела інформації, які використовуються тощо? (можливо обрати декілька варіантів відповідей)

№ з/п	Перелік тверджень	Кількість чоловік	%
	Так, регулярно проводяться	23	62
	Так, але нерегулярно	12	32
	тільки на початку навчального року	2	5
	подібні заходи не проводились	1	3
	не розумію, про що йдеться	1	3

На підставі вищезазначеного, можна відзначити другий (достатній) рівень оцінювання якості освітньої діяльності закладу.